Бойові мистецтва

Велика увага в книзі приділяться бойовим мистецтвам - як класичному рукопашному бою або фехтуванню, так і пов'язаним з ними вигаданим технікам.

Часто головний герой має визначні здібності в якомусь бойовому мистецтві - як природними так і набутими тривалими тренуваннями. І якщо у звичайних творах ці здібності є лише методом досягти мети, то в книгах про бойові мистецтва їх розвиток та подальше вдосконалення часто стає однією з основ сюжету.

Найчастіше автор подібних книг має хоча б базові (а часто досить просунуті) знання в тому, що він намагається описати. Це дозволяє приділити велику увагу опису боїв, прийомів, тактиці і навіть стратегії бою. Це урізноманітнює бойовку і дозволяє пояснювати перемоги героя не тільки завдяки ненормальній силі, здібностям яких немає в інших або за допомогою вищих сил, а й власним навичкам та їхньому грамотному використанню.

До того ж автор із достатніми знаннями у предметі не робить грубих помилок в описі дій героя. Часто написані "з голови" прийоми викликають лише здивування у досвідчених людей, які розуміють, що багато речей неможливі просто фізіологічно або не дадуть того результату, який автор намагається описати.

З іншого боку, якщо читач не інересується рукопашним боєм, йому далеко не завжди цікаво опис кожного прийому, причин його застосування і тривалого тернувального процесу.

Якщо автору вдається витримати баланс між бойовими мистецтвами та основним сюжетом, то книга лише збагачується яскравими описами боїв та додатковим фактором розвитку героя.

Якщо уваги бойовим мистецтвам приділяється занадто багато, то книга стає цікава лише вузькому колу читачів, які цікавляться саме цим бойовим мистецтвом.