Михайло Катюричів – Шлях сили

Після вигнання зі школи магії новоявлений руйнівник вирушає туди, де краще ставляться до темних магів, сподіваючись знайти собі наставника. Ось тільки реальність виявляється набагато жорстокішою. Ні, темних магів тут не вбивають на місці, адже вони потрібні місцевим власникам набагато більше за простих воїнів. А оскільки ворожнеча не зупиняється ні на хвилину, і нерідкі бойові зіткнення, кожен із місцевих баронів не проти отримати бойового мага. Тому маг, тим більше темний, зовсім не бажає ділитися знаннями з майбутніми конкурентами. Ні, місце проживання, з його талантами, герой знаходить швидко. Причому на відміну від школи магії його тут ніхто не контролює. І балансувати між совістю та розумом, з одного боку, і своїми темними бажаннями, з іншого, стає набагато складніше.

Хоятя в цьому чималу роль відіграє прийомна дочка, яку він урятував від смерті, і в суспільстві якої він із бездушного мага руйнування стає звичайним батьком. До того ж, тут він знаходить друга, якому може довіряти, навчається давно забутому мистецтву демоноборців і знаходить час для власних досліджень.

І без того далеко не найдобріший герой в умовах повної безкарності дуже швидко стає жорстоким і безжальним магом, якому начхати на людські життя. Причому якщо він намагався саме цього і всіляко себе обсмикував, то тепер він навіть не помітив, наскільки змінився. Добре, що в його житті все-таки було кому звернути увагу на це. Та й обставини змушують покинути насиджене місце, причому не поодинці, а взявши на себе опіку над цілителькою та демоном, що випадково провалився у світ. Вийшла класична група пригодників, у спілкуванні з якими наш темний маг швидко відтає, і незважаючи на важкий характер і деякі наслідки переливання демонської крові, все більше починає бути схожим на людину. Тепер уже у складі групи, герой вирушає назустріч пригодам, які не змушують на себе чекати. Група втікачів плавно перетворюється на успішних найманців, тим більше, що їм є куди повертатися.

Вільні баронства як місце дії дуже відрізняються від цивілізованого королівства з першої книги. Тут кожен сам за себе і в постійному протистоянні ніхто не цурається вдарити в спину або скористатися послугами темного мага. Але в той же час життя вирує, плетуть інтриги. Справа, звичайно, не доходить, до відкритої війни, але пощипати прикордонні села сусіда ніхто не проти. У таких умовах є де розгулятися темному магу, тим більше тут ніхто не вважає тебе уособленням зла, а навпаки, бояться та поважають.

Герой продовжує балансувати між совістю та темними бажаннями

Постійна зміна обстановки, подорожі, пригоди йдуть одні за іншими і не дають занудьгувати

Суспільство дівчини-демона вносить елемент різноманітності, нотку гумору та навіть надію на розвиток романтичної лінії для героя

На деякий час герой справді перетворюється на того, ким так боявся стати – байдужого до чужих життів темного мага