Віконна програма

Віконна програма є звичним інструментом для людей, які користуються ПК на базі Windows, Linux, MacOS. Користувач запускає виконуваний файл та отримує звичне вікно з елементами керування, полями введення, місцями для відображення графіки.

Віконні програми мають можливість масштабування залежно від розміру та роздільної здатності екрана користувача. Це дозволяє при необхідності розмістити у вікні більше інформації або навпаки залишити необхідний мінімум, щоб розмістити на одному екрані якнайбільше вікон. Звичайно існує мінімум, коли всі потрібні елементи управління перестають поміщатися - тут вже з'являються смуги прокручування або меню, що випадають, і вікна.

Ще однією перевагою віконної програми є можливість використання додаткових вікон. У них можна помістити елементи керування та налаштування, які не потрібно змінювати постійно. Прийме меню з налаштуваннями змінних, які налаштовуються один раз і потім використовуються збережені значення. Якщо функціонал програми не обмежується кількома кнопками та індикаторами, то керування різними функціями можна розмістити в окремих вікнах. І запускати їх окремими кнопками у головному вікні чи залежно від результату попередньої дії. Це дозволяє залишити в головному вікні тільки елементи, що найчастіше використовуються, і спростить освоєння програми. Адже якщо розмістити десятки різних елементів керування в одному вікні, то недосвідчений користувач не завжди зможе швидко знайти потрібну йому функцію.

У разі виникнення програмних помилок віконна програма може бути закрита. Це може спричинити втрату якихось незбережених даних, але не вплине на роботу системи, від якої програм отримує давання або якими керує.

Мінусом віконної програми є те, що для використання на пристроях із сенсорним екраном інтерфейс має бути додатково адаптований. Оскільки елементи керування розраховані на мишу та клавіатуру будуть не надто зручними для сенсорного введення. А спливаючі вікна можуть бути надто дрібними і перемикання між ними буде не інтуїтивно зрозумілим. В цьому випадку бажано спочатку проектувати інтерфейс для сенсорного введення – сучасні фреймворки мають інструменти для цього.

У будь-якому випадку, якщо передбачається, що основним інструментом взаємодії з системою буде ПК з мишею і клавіатурою, віконне застосування буде одним з оптимальних рішень для взаємодії з користувачем.