Інквізиція

Книги жанру фентезі зазвичай мають середньовічний колорит. І звичайно, складно не згадати такий атрибут середньовіччя як інквізиція.

Якщо у світі є церква схожа на християнську, то майже напевно знайдеться місце для тих священиків, які вогнем і мечем борються з проявами зла

Так, у реальному світі інквізиція більше боролася з інакодумством, прикриваючись казками про відьом та єретиків. Але у фентезійному світі магія реально існує, і відьми реально можуть становити небезпеку для простих людей. А єретики не просто не приймають загальноприйнятих догм віри. Вони можуть поклонятися реальним демонам, приносити криваві жертви і отримувати від цього нові можливості.

Загалом навіть у фентезійному світі інквізицію рідко люблять. Адже вони мають право судити інших людей і часто виконують власноруч вирок. Причому як і в реальному світі інквізиції не властива м'якість і всепрощення (якими, за ідеєю, повинні володіти представники церкви) Інквізитори зазвичай навпаки виявляються максимально жорсткими і непохитними.

Бойові можливості інквізиторів найчастіше побудовані на протистоянні з їхніми головними ворогами – всілякими злими відьмами та представниками інших божественних культів. Відповідно вони мають високу опірність магії і можуть протистояти магам на рівних. Причому їх можливості рідко можна застосувати як класичну магію в бою. Найчастіше вони можуть протистояти лише певним супротивникам і стають цілком марними у звичайному бою. З іншого боку, при зустрічі зі своїми головними ворогами інквізитори найчастіше мають перевагу і можуть легко боротися з сутностями, проти яких звичайні маги та воїни практично марні.

Бойова система інквізиторів найчастіше побудована на вірі та силі волі. Вони не застосовують магію в класичному розумінні, проте здатні до проявів божественних сил. Причому найчастіше сили доступні їм просто так, і з великою кількістю обмежень пов'язані з глибиною їх віри. І що більше можливостей, то більше обмежень, часто саме морального плану. Завдяки цьому вони можуть успішно протистояти різним спокусам, які можуть бути одним із інструментів демонічного впливу. Обчині ж маги можуть бути сильними, але не здатними боротися зі спокусами силою, владою чи пожадливістю, які в результаті дає над ними контроль злим силам.

У ближньому бою інквізитори найчастіше використовують зброю, що дробить - різні кийки, булави, кистені. Це з традиційними обмеженнями на пролиття крові. Так, ти можеш приголомшити або навіть убити супротивника, але по можливості не проливаючи крові.

Інквізиція може займати у сюжеті книжки як позитивну і негативну роль. Якщо у світі є реальне зло, з яким інквізиція і покликана боротися, то найчастіше вони виступають на боці добра. Так, методи інквізиції можуть подобатися далеко не всім, але ці методи будуть ефективні та захищатимуть від зла.

Усередині самої інквізиції зазвичай існує жорстка ієрархія. Звичайні інквізитори можуть боротися зі злом у "зовнішньому" світі. А всередині самої інквізиції може йти жорстка боротьба за власти між високопоставленими священиками, плести інтриги, вестися складні багатоходові комбінації. У принципі, як і в реальному середньовіччі, коли боротьба за владу всередині церкви велася не менш активно, ніж звичні нам війни між державами.

Іноді інквізиція представляється у книзі як противники прогресу. Вони не визнають нових технологій, магію та будь-яких півтонів у протистоянні зі злом (як вони його бачать). Все, що не відповідає релігійним догмам, підлягатиме знищенню. Причому незалежно від того, чи несе воно добно чи зло для звичайних людей. У разі головні герої, навіть якщо вони за сюжетом захищають добро, часто можуть переслідуватися інквізицією. Якщо ж герою не пощастить мати якісь нестандартні магічні можливості, його можуть почати переслідувати протягом усієї книги.

З якого боку автор не розкривав суть інквізиції (з доброю чи поганою) це стає частиною опрацьованого світу. А можливості інквізиторів можуть стати доповненням до звичних бойових та магічних сил. Чи вважати інквізиторів реальними борцями зі злом чи закостенілими релігійними фанатиками – тут уже залежить від професіоналізму автора та власної думки читача